Квіти схожі на гладіолуси: їхні назви та фотографії

Гладіолуси є красивоквітучими рослинами, історія яких налічує кілька тисячоліть. За знаменитою легендою, вони виросли із мечів гладіаторів. Їх наділяли магічними властивостями, що захищали воїнів під час битви. Спочатку ці квіти вважалися бур’янами. Але пізніше в Римській імперії вони набули великої популярності і ними стали прикрашати сади патрицій.

Гладіолус

Гладіолуси – одна з найефективніших рослин квітучого саду

На даний час селекціонерами виведено близько п’яти тисяч гібридних сортів. Вони характеризуються не тільки чудовими суцвіттями найрізноманітнішого забарвлення, а й невибагливістю у догляді. Гладіолуси легко пристосовуються та нормально виростають на будь-якому ґрунті, їх цибулини добре зберігаються у зимовий період. Тому на сьогоднішній день інтерес садівників до цих рослин дедалі більше зростає. При цьому також у квітникарстві набувають поширення квіти, схожі на гладіолуси. Тому, щоб не помилитися у виборі, потрібно знати, чим вони відрізняються.

Опис гладіолусів

Гладіолуси (Gladiolus) або шпажники відноситься до трав’янистих цибулинних рослин сімейства Ірисових. Їхньою батьківщиною вважається Африка та країни Середземномор’я. Рослини мають прямостоячий, потужний стебель, який в залежності від сорту, може досягати від 60 сантиметрів до півтора метрів у висоту. Їхнє лінійне листя мечоподібної форми має зелене забарвлення з блакитним відтінком і довжину до 80 сантиметрів.

Квіти гладіолусів мають лійчасту форму і складаються з 6 пелюсток різної форми та розміру, які зростаються в основі. Вони утворюють пухкі, колосоподібні суцвіття, які можуть бути односторонніми, двосторонніми або спіралеподібними. Число бутонів у них коливається від 6 до 30 і більше штук. Дані рослини поділяються на ранні та пізні, а також на крупноквіткові та дрібноквіткові.

Опис рослин, схожих на гладіолуси

В даний час відома мінімальна кількість рослин, схожих на гладіолуси. Тому вивчивши їх характерні риси, можна правильно визначити, як називається кожне з них.

Крокосмія

Крокосмія

Крокосмія (Crocosmia), монтбреція або тритонія є дуже привабливим трав’янистим, цибулинним багаторічником, який, як і гладіолуси, входить до сімейства Ірисових і є вихідцем з Африки.

Свою назву рослина отримала за специфічний запах сухих квітів, що нагадує аромат шафрану. Латинською мовою воно означає «запах крокуса (шафрана)». У народі крокосмію часто називають японським гладіолусом.

Рослина може досягати висоти від 60 до 150 сантиметрів. Вона має вузьке, жорстке листя. Її квітконоси є довгими, міцними стеблами, на верхівці яких розташовуються суцвіття-мітелки. Вони складаються з 3-5 зірчастих або дзвонових квіток діаметром близько 5 сантиметрів. Вони можуть бути білими, жовтими, оранжевими чи червоними.

Дізнайтесь, як виростити крокосмію з повного огляду.

Ацидантера

Ацидантера

Ацидантера (Acidanthera) як і галіолус відноситься до багаторічних трав’янистих, цибулинних рослин, батьківщиною яких вважається Африка. Але, на відміну від нього, вона належить до Касатікова. Її також називають гладіолусом Мюріел, запашним або ефіопським гладіолусом. Ацидантера є дуже красивою, витонченою рослиною, яка може досягати від 1 до 2 метрів у висоту. Як і гладіолус, вона характеризується прямостоячим стеблом і мечоподібним темно-зеленим листям до півметра завдовжки.

На колосоподібних суцвіттях рослини може формуватися понад 10 граціозних квіток. Але, на відміну від гладіолусів, вони розпускаються по черзі, змінюючи одне одного. Вони мають дуже оригінальну форму, що нагадує зірку з довгими та короткими променями. Їх забарвлення може бути білим, світло-рожевим, жовтим або пурпурним. Існують види ацидантери, які поєднують у собі кілька відтінків, що змінюються від центру до пелюсток.

Вирощуємо ацидантеру у своєму саду – всі тонкощі посадки та догляду

Гладіолуси є досить поширеними рослинами, які прикрашають садові ділянки або просто ростуть у дворах на клумбах. Для посилення ефекту їх рекомендується обсаджувати ґрунтопокривними квітами з круглим листям. Рослин, схожих на гладіолуси, зустрічається відносно небагато, тому, знаючи їх відмітні ознаки та особливості будови, їх можна легко відрізнити один від одного.